| балуха́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | балуха́тий | балуха́та | балуха́те | балуха́ті |
| родовий | балуха́того | балуха́тої | балуха́того | балуха́тих |
| давальний | балуха́тому | балуха́тій | балуха́тому | балуха́тим |
| знахідний | балуха́тий | балуха́ту | балуха́те | балуха́ті |
| орудний | балуха́тим | балуха́тою | балуха́тим | балуха́тими |
| місцевий | на/у балуха́тому, балуха́тім | на/у балуха́тій | на/у балуха́тому, балуха́тім | на/у балуха́тих |
| [вульг.] | ||||