| безвіко́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безвіко́нний | безвіко́нна | безвіко́нне | безвіко́нні |
| родовий | безвіко́нного | безвіко́нної | безвіко́нного | безвіко́нних |
| давальний | безвіко́нному | безвіко́нній | безвіко́нному | безвіко́нним |
| знахідний | безвіко́нний | безвіко́нну | безвіко́нне | безвіко́нні |
| орудний | безвіко́нним | безвіко́нною | безвіко́нним | безвіко́нними |
| місцевий | на/у безвіко́нному, безвіко́ннім | на/у безвіко́нній | на/у безвіко́нному, безвіко́ннім | на/у безвіко́нних |