безкіне́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкіне́чний | безкіне́чна | безкіне́чне | безкіне́чні |
родовий | безкіне́чного | безкіне́чної | безкіне́чного | безкіне́чних |
давальний | безкіне́чному | безкіне́чній | безкіне́чному | безкіне́чним |
знахідний | безкіне́чний, безкіне́чного | безкіне́чну | безкіне́чне | безкіне́чні, безкіне́чних |
орудний | безкіне́чним | безкіне́чною | безкіне́чним | безкіне́чними |
місцевий | на/у безкіне́чному, безкіне́чнім | на/у безкіне́чній | на/у безкіне́чному, безкіне́чнім | на/у безкіне́чних |