| безоде́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безоде́жний | безоде́жна | безоде́жне | безоде́жні |
| родовий | безоде́жного | безоде́жної | безоде́жного | безоде́жних |
| давальний | безоде́жному | безоде́жній | безоде́жному | безоде́жним |
| знахідний | безоде́жного, безоде́жний | безоде́жну | безоде́жне | безоде́жних, безоде́жні |
| орудний | безоде́жним | безоде́жною | безоде́жним | безоде́жними |
| місцевий | на/у безоде́жному, безоде́жнім | на/у безоде́жній | на/у безоде́жному, безоде́жнім | на/у безоде́жних |
| [поет., рідко] | ||||