| безпрови́ння – іменник середнього роду | ||
| (безневинність) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | безпрови́ння | |
| родовий | безпрови́ння | |
| давальний | безпрови́нню | |
| знахідний | безпрови́ння | |
| орудний | безпрови́нням | |
| місцевий | на/у безпрови́нні, безпрови́нню | |
| кличний | безпрови́ння* | |
| [діал.] |