| беручки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беручки́й | беручка́ | беручке́ | беручкі́ |
| родовий | беручко́го | беручко́ї | беручко́го | беручки́х |
| давальний | беручко́му | беручкі́й | беручко́му | беручки́м |
| знахідний | беручки́й, беручко́го | беручку́ | беручке́ | беручкі́, беручки́х |
| орудний | беручки́м | беручко́ю | беручки́м | беручки́ми |
| місцевий | на/у беручко́му, беручкі́м | на/у беручкі́й | на/у беручко́му, беручкі́м | на/у беручки́х |
| [розм.] | ||||