| бичувальни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бичувальни́к | бичувальни́ки |
| родовий | бичувальни́ка | бичувальни́ків |
| давальний | бичувальни́кові, бичувальни́ку | бичувальни́кам |
| знахідний | бичувальни́ка | бичувальни́ків |
| орудний | бичувальни́ком | бичувальни́ками |
| місцевий | на/у бичувальни́кові, бичувальни́ку | на/у бичувальни́ках |
| кличний | бичувальни́ку | бичувальни́ки |