| | |
| благоволи́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | благоволи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | благоволі́мо, благоволі́м |
| 2 особа | благоволи́ | благоволі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | благоволи́тиму | благоволи́тимемо, благоволи́тимем |
| 2 особа | благоволи́тимеш | благоволи́тимете |
| 3 особа | благоволи́тиме | благоволи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | благоволю́ | благоволимо́, благоволи́м |
| 2 особа | благоволи́ш | благоволите́ |
| 3 особа | благоволи́ть | благоволя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| благоволячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | благоволи́в | благоволи́ли |
| жін. р. | благоволи́ла |
| сер. р. | благоволи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| благоволи́вши |
