| благові́рний – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благові́рний | благові́рні |
| родовий | благові́рного | благові́рних |
| давальний | благові́рному | благові́рним |
| знахідний | благові́рного | благові́рних |
| орудний | благові́рним | благові́рними |
| місцевий | на/у благові́рному, благові́рнім | на/у благові́рних |
| кличний | благові́рний | благові́рні |
| [жарт.] |