| блата́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | блата́р | блатарі́ |
| родовий | блатаря́ | блатарі́в |
| давальний | блатаре́ві, блатарю́ | блатаря́м |
| знахідний | блата́ря | блатарі́в |
| орудний | блатаре́м | блатаря́ми |
| місцевий | на/у блатаре́ві, блатарю́, блатарі́ | на/у блатаря́х |
| кличний | блата́рю | блатарі́ |
| [розм.] |