| блиску́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | блиску́чий | блиску́ча | блиску́че | блиску́чі |
| родовий | блиску́чого | блиску́чої | блиску́чого | блиску́чих |
| давальний | блиску́чому | блиску́чій | блиску́чому | блиску́чим |
| знахідний | блиску́чий, блиску́чого | блиску́чу | блиску́че | блиску́чі, блиску́чих |
| орудний | блиску́чим | блиску́чою | блиску́чим | блиску́чими |
| місцевий | на/у блиску́чому, блиску́чім | на/у блиску́чій | на/у блиску́чому, блиску́чім | на/у блиску́чих |