| бло́чний1 – прикметник | ||||
| (від: блок – механізм) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бло́чний | бло́чна | бло́чне | бло́чні |
| родовий | бло́чного | бло́чної | бло́чного | бло́чних |
| давальний | бло́чному | бло́чній | бло́чному | бло́чним |
| знахідний | бло́чний | бло́чну | бло́чне | бло́чні |
| орудний | бло́чним | бло́чною | бло́чним | бло́чними |
| місцевий | на/у бло́чному, бло́чнім | на/у бло́чній | на/у бло́чному, бло́чнім | на/у бло́чних |