| бобря́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бобря́чий | бобря́ча | бобря́че | бобря́чі |
| родовий | бобря́чого | бобря́чої | бобря́чого | бобря́чих |
| давальний | бобря́чому | бобря́чій | бобря́чому | бобря́чим |
| знахідний | бобря́чий, бобря́чого | бобря́чу | бобря́че | бобря́чі, бобря́чих |
| орудний | бобря́чим | бобря́чою | бобря́чим | бобря́чими |
| місцевий | на/у бобря́чому, бобря́чім | на/у бобря́чій | на/у бобря́чому, бобря́чім | на/у бобря́чих |
| [розм.] | ||||