| | |
| боготвори́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | боготвори́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | боготворі́мо, боготворі́м |
| 2 особа | боготвори́ | боготворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | боготвори́тиму | боготвори́тимемо, боготвори́тимем |
| 2 особа | боготвори́тимеш | боготвори́тимете |
| 3 особа | боготвори́тиме | боготвори́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | боготворю́ | боготворимо́, боготвори́м |
| 2 особа | боготвори́ш | боготворите́ |
| 3 особа | боготвори́ть | боготворя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| боготворячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | боготвори́в | боготвори́ли |
| жін. р. | боготвори́ла |
| сер. р. | боготвори́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| боготвори́вши |
