| богоху́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | богоху́льник | богоху́льники |
| родовий | богоху́льника | богоху́льників |
| давальний | богоху́льникові, богоху́льнику | богоху́льникам |
| знахідний | богоху́льника | богоху́льників |
| орудний | богоху́льником | богоху́льниками |
| місцевий | на/у богоху́льникові, богоху́льнику | на/у богоху́льниках |
| кличний | богоху́льнику | богоху́льники |