| | |
| борони́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обороняти; забороняти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | борони́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бороні́мо, бороні́м |
| 2 особа | борони́ | бороні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | борони́тиму | борони́тимемо, борони́тимем |
| 2 особа | борони́тимеш | борони́тимете |
| 3 особа | борони́тиме | борони́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бороню́ | боро́нимо, боро́ним |
| 2 особа | боро́ниш | боро́ните |
| 3 особа | боро́нить | боро́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| боро́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | борони́в | борони́ли |
| жін. р. | борони́ла |
| сер. р. | борони́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| борони́вши |
