| ботю́к – іменник чоловічого роду | ||
| (стовбур дерева, що його мають розпилити на дошки) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ботю́к | ботюки́ |
| родовий | ботюка́ | ботюкі́в |
| давальний | ботюку́, ботюко́ві | ботюка́м |
| знахідний | ботю́к | ботюки́ |
| орудний | ботюко́м | ботюка́ми |
| місцевий | на/у ботюку́ | на/у ботюка́х |
| кличний | ботюку́* | ботюки́* |
| [діал.] |