| боягу́зливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | боягу́зливий | боягу́злива | боягу́зливе | боягу́зливі |
| родовий | боягу́зливого | боягу́зливої | боягу́зливого | боягу́зливих |
| давальний | боягу́зливому | боягу́зливій | боягу́зливому | боягу́зливим |
| знахідний | боягу́зливий, боягу́зливого | боягу́зливу | боягу́зливе | боягу́зливі, боягу́зливих |
| орудний | боягу́зливим | боягу́зливою | боягу́зливим | боягу́зливими |
| місцевий | на/у боягу́зливому, боягу́зливім | на/у боягу́зливій | на/у боягу́зливому, боягу́зливім | на/у боягу́зливих |