| | |
| брикну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (хвицнути) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | брикну́тися, брикну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | брикні́мося, брикні́мось, брикні́мся |
| 2 особа | брикни́ся, брикни́сь | брикні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брикну́ся, брикну́сь | брикнемо́ся, брикнемо́сь, брикне́мся |
| 2 особа | брикне́шся | брикнете́ся, брикнете́сь |
| 3 особа | брикне́ться | брикну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | брикну́вся, брикну́всь | брикну́лися, брикну́лись |
| жін.р. | брикну́лася, брикну́лась |
| сер.р. | брикну́лося, брикну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| брикну́вшись |
| | |
| [розм., рідко] | | |
