| | |
| брьо́хатися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | брьо́хатися, брьо́хатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | брьо́хаймося, брьо́хаймось |
| 2 особа | брьо́хайся, брьо́хайсь | брьо́хайтеся, брьо́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брьо́хатимуся, брьо́хатимусь | брьо́хатимемося, брьо́хатимемось, брьо́хатимемся |
| 2 особа | брьо́хатимешся | брьо́хатиметеся, брьо́хатиметесь |
| 3 особа | брьо́хатиметься | брьо́хатимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брьо́хаюся, брьо́хаюсь | брьо́хаємося, брьо́хаємось, брьо́хаємся |
| 2 особа | брьо́хаєшся | брьо́хаєтеся, брьо́хаєтесь |
| 3 особа | брьо́хається | брьо́хаються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| брьо́хаючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | брьо́хався, брьо́хавсь | брьо́халися, брьо́хались |
| жін. р. | брьо́халася, брьо́халась |
| сер. р. | брьо́халося, брьо́халось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| брьо́хавшись |
| | |
| [розм.] | | |
