| | |
| бря́кнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бря́кнутися, бря́кнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бря́кнімося, бря́кнімось, бря́кнімся |
| 2 особа | бря́книся, бря́кнись | бря́кніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бря́кнуся, бря́кнусь | бря́кнемося, бря́кнемось, бря́кнемся |
| 2 особа | бря́кнешся | бря́кнетеся, бря́кнетесь |
| 3 особа | бря́кнеться | бря́кнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | бря́кнувся, бря́кнувсь | бря́кнулися, бря́кнулись |
| жін.р. | бря́кнулася, бря́кнулась |
| сер.р. | бря́кнулося, бря́кнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бря́кнувшись |
| | |
| [розм.] | | |
