| | |
| бубні́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бубоніти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бубні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бубні́мо, бубні́м |
| 2 особа | бубни́ | бубні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бубні́тиму | бубні́тимемо, бубні́тимем |
| 2 особа | бубні́тимеш | бубні́тимете |
| 3 особа | бубні́тиме | бубні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бубню́ | бубнимо́, бубни́м |
| 2 особа | бубни́ш | бубните́ |
| 3 особа | бубни́ть | бубня́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бубнячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бубні́в | бубні́ли |
| жін. р. | бубні́ла |
| сер. р. | бубні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бубні́вши |
