| бугрува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бугрува́тий | бугрува́та | бугрува́те | бугрува́ті |
| родовий | бугрува́того | бугрува́тої | бугрува́того | бугрува́тих |
| давальний | бугрува́тому | бугрува́тій | бугрува́тому | бугрува́тим |
| знахідний | бугрува́тий | бугрува́ту | бугрува́те | бугрува́ті |
| орудний | бугрува́тим | бугрува́тою | бугрува́тим | бугрува́тими |
| місцевий | на/у бугрува́тому, бугрува́тім | на/у бугрува́тій | на/у бугрува́тому, бугрува́тім | на/у бугрува́тих |
| [рідко] | ||||