| | |
| бужува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | бужува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бужу́ймо |
| 2 особа | бужу́й | бужу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бужува́тиму | бужува́тимемо, бужува́тимем |
| 2 особа | бужува́тимеш | бужува́тимете |
| 3 особа | бужува́тиме | бужува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бужу́ю | бужу́ємо, бужу́єм |
| 2 особа | бужу́єш | бужу́єте |
| 3 особа | бужу́є | бужу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бужу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | бужува́в | бужува́ли |
| жін. р. | бужува́ла |
| сер. р. | бужува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| бужува́вши |
| | |
| [мед.] | | |
