| буйночу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | буйночу́бий | буйночу́ба | буйночу́бе | буйночу́бі |
| родовий | буйночу́бого | буйночу́бої | буйночу́бого | буйночу́бих |
| давальний | буйночу́бому | буйночу́бій | буйночу́бому | буйночу́бим |
| знахідний | буйночу́бого, буйночу́бий | буйночу́бу | буйночу́бе | буйночу́бих, буйночу́бі |
| орудний | буйночу́бим | буйночу́бою | буйночу́бим | буйночу́бими |
| місцевий | на/у буйночу́бому, буйночу́бім | на/у буйночу́бій | на/у буйночу́бому, буйночу́бім | на/у буйночу́бих |
| [рідко] | ||||