| булька́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | булька́тий | булька́та | булька́те | булька́ті |
| родовий | булька́того | булька́тої | булька́того | булька́тих |
| давальний | булька́тому | булька́тій | булька́тому | булька́тим |
| знахідний | булька́тий, булька́того | булька́ту | булька́те | булька́ті, булька́тих |
| орудний | булька́тим | булька́тою | булька́тим | булька́тими |
| місцевий | на/у булька́тому, булька́тім | на/у булька́тій | на/у булька́тому, булька́тім | на/у булька́тих |
| [розм.] | ||||