бу́лькаючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бу́лькаючий | бу́лькаюча | бу́лькаюче | бу́лькаючі |
родовий | бу́лькаючого | бу́лькаючої | бу́лькаючого | бу́лькаючих |
давальний | бу́лькаючому | бу́лькаючій | бу́лькаючому | бу́лькаючим |
знахідний | бу́лькаючий, бу́лькаючого | бу́лькаючу | бу́лькаюче | бу́лькаючі, бу́лькаючих |
орудний | бу́лькаючим | бу́лькаючою | бу́лькаючим | бу́лькаючими |
місцевий | на/у бу́лькаючому, бу́лькаючім | на/у бу́лькаючій | на/у бу́лькаючому, бу́лькаючім | на/у бу́лькаючих |