| булькітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | булькітли́вий | булькітли́ва | булькітли́ве | булькітли́ві |
| родовий | булькітли́вого | булькітли́вої | булькітли́вого | булькітли́вих |
| давальний | булькітли́вому | булькітли́вій | булькітли́вому | булькітли́вим |
| знахідний | булькітли́вий, булькітли́вого | булькітли́ву | булькітли́ве | булькітли́ві, булькітли́вих |
| орудний | булькітли́вим | булькітли́вою | булькітли́вим | булькітли́вими |
| місцевий | на/у булькітли́вому, булькітли́вім | на/у булькітли́вій | на/у булькітли́вому, булькітли́вім | на/у булькітли́вих |
| [рідко] | ||||