буреві́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буреві́йний | буреві́йна | буреві́йне | буреві́йні |
родовий | буреві́йного | буреві́йної | буреві́йного | буреві́йних |
давальний | буреві́йному | буреві́йній | буреві́йному | буреві́йним |
знахідний | буреві́йний | буреві́йну | буреві́йне | буреві́йні |
орудний | буреві́йним | буреві́йною | буреві́йним | буреві́йними |
місцевий | на/у буреві́йному, буреві́йнім | на/у буреві́йній | на/у буреві́йному, буреві́йнім | на/у буреві́йних |