| буркуне́ць1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (буркотун) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | буркуне́ць | буркунці́ |
| родовий | буркунця́ | буркунці́в |
| давальний | буркунце́ві, буркунцю́ | буркунця́м |
| знахідний | буркунця́ | буркунці́в |
| орудний | буркунце́м | буркунця́ми |
| місцевий | на/у буркунце́ві, буркунці́, буркунцю́ | на/у буркунця́х |
| кличний | буркунцю́ | буркунці́ |