| буркітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | буркітли́вий | буркітли́ва | буркітли́ве | буркітли́ві |
| родовий | буркітли́вого | буркітли́вої | буркітли́вого | буркітли́вих |
| давальний | буркітли́вому | буркітли́вій | буркітли́вому | буркітли́вим |
| знахідний | буркітли́вий, буркітли́вого | буркітли́ву | буркітли́ве | буркітли́ві, буркітли́вих |
| орудний | буркітли́вим | буркітли́вою | буркітли́вим | буркітли́вими |
| місцевий | на/у буркітли́вому, буркітли́вім | на/у буркітли́вій | на/у буркітли́вому, буркітли́вім | на/у буркітли́вих |