| | | | |
| буру́лькуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | буру́лькуватий | буру́лькувата | буру́лькувате | буру́лькуваті |
| родовий | буру́лькуватого | буру́лькуватої | буру́лькуватого | буру́лькуватих |
| давальний | буру́лькуватому | буру́лькуватій | буру́лькуватому | буру́лькуватим |
| знахідний | буру́лькуватий, буру́лькуватого | буру́лькувату | буру́лькувате | буру́лькуваті, буру́лькуватих |
| орудний | буру́лькуватим | буру́лькуватою | буру́лькуватим | буру́лькуватими |
| місцевий | на/у буру́лькуватому, буру́лькуватім | на/у буру́лькуватій | на/у буру́лькуватому, буру́лькуватім | на/у буру́лькуватих |
