| буру́нливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | буру́нливий | буру́нлива | буру́нливе | буру́нливі |
| родовий | буру́нливого | буру́нливої | буру́нливого | буру́нливих |
| давальний | буру́нливому | буру́нливій | буру́нливому | буру́нливим |
| знахідний | буру́нливий | буру́нливу | буру́нливе | буру́нливі |
| орудний | буру́нливим | буру́нливою | буру́нливим | буру́нливими |
| місцевий | на/у буру́нливому, буру́нливім | на/у буру́нливій | на/у буру́нливому, буру́нливім | на/у буру́нливих |