буряківни́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буряківни́чий | буряківни́ча | буряківни́че | буряківни́чі |
родовий | буряківни́чого | буряківни́чої | буряківни́чого | буряківни́чих |
давальний | буряківни́чому | буряківни́чій | буряківни́чому | буряківни́чим |
знахідний | буряківни́чий | буряківни́чу | буряківни́че | буряківни́чі |
орудний | буряківни́чим | буряківни́чою | буряківни́чим | буряківни́чими |
місцевий | на/у буряківни́чому, буряківни́чім | на/у буряківни́чій | на/у буряківни́чому, буряківни́чім | на/у буряківни́чих |