| | |
| буто́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | буто́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | буто́рмо |
| 2 особа | буто́р | буто́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буто́ритиму | буто́ритимемо, буто́ритимем |
| 2 особа | буто́ритимеш | буто́ритимете |
| 3 особа | буто́ритиме | буто́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буто́рю | буто́римо, буто́рим |
| 2 особа | буто́риш | буто́рите |
| 3 особа | буто́рить | буто́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| буто́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | буто́рив | буто́рили |
| жін. р. | буто́рила |
| сер. р. | буто́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| буто́ривши |
| | |
| [діал.] | | |
