| | |
| буя́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | буя́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | буя́ньмо |
| 2 особа | буя́нь | буя́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буя́нитиму | буя́нитимемо, буя́нитимем |
| 2 особа | буя́нитимеш | буя́нитимете |
| 3 особа | буя́нитиме | буя́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буя́ню | буя́нимо, буя́ним |
| 2 особа | буя́ниш | буя́ните |
| 3 особа | буя́нить | буя́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| буя́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | буя́нив | буя́нили |
| жін. р. | буя́нила |
| сер. р. | буя́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| буя́нивши |
