| | |
| буя́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | буя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | буя́ймо |
| 2 особа | буя́й | буя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буя́тиму | буя́тимемо, буя́тимем |
| 2 особа | буя́тимеш | буя́тимете |
| 3 особа | буя́тиме | буя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | буя́ю | буя́ємо, буя́єм |
| 2 особа | буя́єш | буя́єте |
| 3 особа | буя́є | буя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| буя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | буя́в | буя́ли |
| жін. р. | буя́ла |
| сер. р. | буя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| буя́вши |
| | |
| [у 1-й та 2-й особах вживається рідко] | | |
