б’єф – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | б’єф | б’є́фи |
родовий | б’є́фу | б’є́фів |
давальний | б’є́фу, б’є́фові | б’є́фам |
знахідний | б’єф | б’є́фи |
орудний | б’є́фом | б’є́фами |
місцевий | на/у б’є́фі | на/у б’є́фах |
кличний | б’є́фе* | б’є́фи* |