| бігуне́ць1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (про людину, дитину тощо) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бігуне́ць | бігунці́ |
| родовий | бігунця́ | бігунці́в |
| давальний | бігунце́ві, бігунцю́ | бігунця́м |
| знахідний | бігунця́ | бігунці́в |
| орудний | бігунце́м | бігунця́ми |
| місцевий | на/у бігунце́ві, бігунці́, бігунцю́ | на/у бігунця́х |
| кличний | бігунцю́ | бігунці́ |