білозу́бий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білозу́бий | білозу́ба | білозу́бе | білозу́бі |
родовий | білозу́бого | білозу́бої | білозу́бого | білозу́бих |
давальний | білозу́бому | білозу́бій | білозу́бому | білозу́бим |
знахідний | білозу́бий, білозу́бого | білозу́бу | білозу́бе | білозу́бі, білозу́бих |
орудний | білозу́бим | білозу́бою | білозу́бим | білозу́бими |
місцевий | на/у білозу́бому, білозу́бім | на/у білозу́бій | на/у білозу́бому, білозу́бім | на/у білозу́бих |