| білочо́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білочо́лий | білочо́ла | білочо́ле | білочо́лі |
| родовий | білочо́лого | білочо́лої | білочо́лого | білочо́лих |
| давальний | білочо́лому | білочо́лій | білочо́лому | білочо́лим |
| знахідний | білочо́лого, білочо́лий | білочо́лу | білочо́ле | білочо́лих, білочо́лі |
| орудний | білочо́лим | білочо́лою | білочо́лим | білочо́лими |
| місцевий | на/у білочо́лому, білочо́лім | на/у білочо́лій | на/у білочо́лому, білочо́лім | на/у білочо́лих |