| білочу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білочу́бий | білочу́ба | білочу́бе | білочу́бі |
| родовий | білочу́бого | білочу́бої | білочу́бого | білочу́бих |
| давальний | білочу́бому | білочу́бій | білочу́бому | білочу́бим |
| знахідний | білочу́бого, білочу́бий | білочу́бу | білочу́бе | білочу́бих, білочу́бі |
| орудний | білочу́бим | білочу́бою | білочу́бим | білочу́бими |
| місцевий | на/у білочу́бому, білочу́бім | на/у білочу́бій | на/у білочу́бому, білочу́бім | на/у білочу́бих |