| білошкі́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (фарбувальник шкіри) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | білошкі́рник | білошкі́рники |
| родовий | білошкі́рника | білошкі́рників |
| давальний | білошкі́рникові, білошкі́рнику | білошкі́рникам |
| знахідний | білошкі́рника | білошкі́рників |
| орудний | білошкі́рником | білошкі́рниками |
| місцевий | на/у білошкі́рникові, білошкі́рнику | на/у білошкі́рниках |
| кличний | білошкі́рнику | білошкі́рники |
| [арх.] |