| бісмута́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бісмута́тний | бісмута́тна | бісмута́тне | бісмута́тні |
| родовий | бісмута́тного | бісмута́тної | бісмута́тного | бісмута́тних |
| давальний | бісмута́тному | бісмута́тній | бісмута́тному | бісмута́тним |
| знахідний | бісмута́тний | бісмута́тну | бісмута́тне | бісмута́тні |
| орудний | бісмута́тним | бісмута́тною | бісмута́тним | бісмута́тними |
| місцевий | на/у бісмута́тному, бісмута́тнім | на/у бісмута́тній | на/у бісмута́тному, бісмута́тнім | на/у бісмута́тних |