| бісмутовмі́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бісмутовмі́сний | бісмутовмі́сна | бісмутовмі́сне | бісмутовмі́сні |
| родовий | бісмутовмі́сного | бісмутовмі́сної | бісмутовмі́сного | бісмутовмі́сних |
| давальний | бісмутовмі́сному | бісмутовмі́сній | бісмутовмі́сному | бісмутовмі́сним |
| знахідний | бісмутовмі́сний | бісмутовмі́сну | бісмутовмі́сне | бісмутовмі́сні |
| орудний | бісмутовмі́сним | бісмутовмі́сною | бісмутовмі́сним | бісмутовмі́сними |
| місцевий | на/у бісмутовмі́сному, бісмутовмі́снім | на/у бісмутовмі́сній | на/у бісмутовмі́сному, бісмутовмі́снім | на/у бісмутовмі́сних |