| | |
| вагува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вагатися; сперечатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вагува́тися, вагува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вагу́ймося, вагу́ймось |
| 2 особа | вагу́йся, вагу́йсь | вагу́йтеся, вагу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вагува́тимуся, вагува́тимусь | вагува́тимемося, вагува́тимемось, вагува́тимемся |
| 2 особа | вагува́тимешся | вагува́тиметеся, вагува́тиметесь |
| 3 особа | вагува́тиметься | вагува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вагу́юся, вагу́юсь | вагу́ємося, вагу́ємось, вагу́ємся |
| 2 особа | вагу́єшся | вагу́єтеся, вагу́єтесь |
| 3 особа | вагу́ється | вагу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вагу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вагува́вся, вагува́всь | вагува́лися, вагува́лись |
| жін. р. | вагува́лася, вагува́лась |
| сер. р. | вагува́лося, вагува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вагува́вшись |
