| вайлува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вайлува́тий | вайлува́та | вайлува́те | вайлува́ті |
| родовий | вайлува́того | вайлува́тої | вайлува́того | вайлува́тих |
| давальний | вайлува́тому | вайлува́тій | вайлува́тому | вайлува́тим |
| знахідний | вайлува́того, вайлува́тий | вайлува́ту | вайлува́те | вайлува́тих, вайлува́ті |
| орудний | вайлува́тим | вайлува́тою | вайлува́тим | вайлува́тими |
| місцевий | на/у вайлува́тому, вайлува́тім | на/у вайлува́тій | на/у вайлува́тому, вайлува́тім | на/у вайлува́тих |