| валько́ви́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | валько́ви́й | валько́ва́ | валько́ве́ | валько́ві́ |
| родовий | валько́во́го | валько́во́ї | валько́во́го | валько́ви́х |
| давальний | валько́во́му | валько́ві́й | валько́во́му | валько́ви́м |
| знахідний | валько́ви́й | валько́ву́ | валько́ве́ | валько́ві́ |
| орудний | валько́ви́м | валько́во́ю | валько́ви́м | валько́ви́ми |
| місцевий | на/у валько́во́му, валько́ві́м | на/у валько́ві́й | на/у валько́во́му, валько́ві́м | на/у валько́ви́х |