| валькува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | валькува́тий | валькува́та | валькува́те | валькува́ті |
| родовий | валькува́того | валькува́тої | валькува́того | валькува́тих |
| давальний | валькува́тому | валькува́тій | валькува́тому | валькува́тим |
| знахідний | валькува́тий | валькува́ту | валькува́те | валькува́ті |
| орудний | валькува́тим | валькува́тою | валькува́тим | валькува́тими |
| місцевий | на/у валькува́тому, валькува́тім | на/у валькува́тій | на/у валькува́тому, валькува́тім | на/у валькува́тих |