| | | | |
| вальцюва́льний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вальцюва́льний | вальцюва́льна | вальцюва́льне | вальцюва́льні |
| родовий | вальцюва́льного | вальцюва́льної | вальцюва́льного | вальцюва́льних |
| давальний | вальцюва́льному | вальцюва́льній | вальцюва́льному | вальцюва́льним |
| знахідний | вальцюва́льний | вальцюва́льну | вальцюва́льне | вальцюва́льні |
| орудний | вальцюва́льним | вальцюва́льною | вальцюва́льним | вальцюва́льними |
| місцевий | на/у вальцюва́льному, вальцюва́льнім | на/у вальцюва́льній | на/у вальцюва́льному, вальцюва́льнім | на/у вальцюва́льних |
| | | | |
| [техн.] | | | | |
